У 2026 році в адміністративних судах з'явилася серія справ щодо громадян, яких раніше виключили або які, на їхню думку, мали бути виключені з військового обліку за законодавством, що діяло до підвищення граничного віку перебування в запасі. Окремі такі позови суди першої інстанції задовольняють — аж до скасування наказу про мобілізацію. Водночас Верховний Суд у квітні 2026 року дійшов протилежного висновку; є рішення про відмову саме з посиланням на нього.
Тому головне питання сьогодні — не те, чи існують позитивні рішення, а до якої категорії належить конкретна людина, як саме її повторно поставили на облік і які документи це підтверджують. Нижче — позиція Адвокатської компанії «Правовий центр» (pcentr.com) і огляд актуальної судової практики.
Матеріал актуальний станом на 15 жовтня 2026 року.
Які граничні межі діяли до 2014 року
До 1 квітня 2014 року граничний вік перебування в запасі другого розряду (стаття 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу») становив:
- рядовий склад — 40 років;
- сержанти і старшини — 45 років;
- прапорщики і мічмани — 50 років;
- молодший офіцерський склад — 50 років.
Закони № 1169-VII та № 1604-VII у 2014 році підвищили ці межі. Для рядового, сержантського і старшинського складу граничний вік тепер становить 60 років. Через це виникла окрема категорія спорів: що робити з людьми, які ще до зміни закону досягли старого граничного віку, і чи могла держава через багато років знову поставити їх на облік.
Кого це стосується
Насамперед чоловіків, які на 1 квітня 2014 року вже досягли старого граничного віку і яким сьогодні ще не виповнилося 60 років:
- рядових — орієнтовно народжених з жовтня 1966 по березень 1974 року;
- сержантів і старшин — орієнтовно народжених з жовтня 1966 по березень 1969 року.
Для прапорщиків, мічманів і молодших офіцерів ця проблема сьогодні практично неактуальна: усім, хто досяг 50 років до 2014 року, вже виповнилося 60.
Але рік народження — лише орієнтир. Вирішальне значення мають звання, підстава і точне формулювання відмітки у військово-облікових документах.
Не лише вік: відсутність військово-облікової спеціальності
Стара редакція статті 37 Закону (пункт 8 частини шостої) передбачала ще одну підставу для виключення з обліку: неотримання до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності. Важливо: те, що людина не служила, ще не означає, що вона не мала військово-облікової чи спорідненої спеціальності, — це треба перевіряти за документами.
Ця підстава має власну часову межу, не пов'язану з 2014 роком: її виключено із закону Законом № 1357-IX, який набрав чинності 23 квітня 2021 року. Тому питання може стосуватися й тих, кому виповнилося 40 років після 2014-го, але до 23.04.2021.
У наведених рішеннях суди відмовили. Київський окружний адміністративний суд 29 червня 2026 року (справа № 320/8941/26) зазначив, що з 23.04.2021 ця обставина перестала бути законною підставою для виключення, і відмовив у позові. Так само відмовив і Запорізький окружний адміністративний суд у справі № 280/4219/26.
Позиція Верховного Суду: повторна постановка можлива
Найважливішим аргументом державних органів сьогодні є постанова Верховного Суду від 9 квітня 2026 року у справі № 280/6524/24 (колегія Касаційного адміністративного суду). Обставини були сильними для позивача: рядового виключили з обліку у 2011 році за тодішнім граничним віком, відмітки про це були у військовому квитку і паспорті. Проте суд визнав повторну постановку на облік у 2024 році правомірною.
Логіка Верховного Суду: після підвищення граничного віку особа, яка ще не досягла нового порогу, знову підпадає під чинне регулювання. Це не зворотна дія закону, а застосування нового закону до теперішнього стану людини.
Важливо: доводи про те, що виключення — це завершений юридичний факт, а стаття 58 Конституції забороняє зворотну дію закону, у цій справі вже були, і Верховний Суд їх відхилив. Тому просто повторити ці аргументи в новому позові недостатньо.
Рішення на користь громадян
Попри позицію Верховного Суду, є рішення на користь людей.
Найпоказовіше — рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року (справа № 440/4870/26, повний текст складено 28 вересня 2026 року). Чоловіка виключили з обліку 15 травня 2013 року за граничним віком. 19 травня 2025 року його автоматично знову взяли на облік через реєстри (за механізмом постанови Кабміну № 932), а в жовтні 2025 року мобілізували. Суд:
- визнав протиправним взяття на військовий облік;
- скасував наказ про призов під час мобілізації;
- зобов'язав військову частину виключити особу зі списків особового складу;
- зобов'язав внести до реєстру «Оберіг» відомості про виключення з обліку ще з 15 травня 2013 року.
Логіка суду: якщо людина вже втратила статус військовозобов'язаного через виключення, подальша зміна вікових меж сама по собі не відновлює цей статус автоматично.
Водночас треба чесно сказати про слабкі місця цього рішення. Воно ще не набрало законної сили і може бути оскаржене в апеляції. Постанову Верховного Суду № 280/6524/24 Полтавський суд у рішенні не аналізував. Тому апеляційний суд може дійти іншого висновку.
Негативна практика після постанови Верховного Суду
Є рішення про відмову з посиланням на Верховний Суд. Наприклад, Харківський окружний адміністративний суд 2 жовтня 2026 року (справа № 520/11716/26) відмовив чоловікові, який вважав, що його мали виключити з обліку у 2014 році, коли йому виповнилося 40. Суд послався на постанову № 280/6524/24, а позитивне рішення апеляційного суду в іншій справі, на яке посилався позивач, не взяв до уваги: за законом суди мають враховувати висновки саме Верховного Суду, а не інших судів.
Ця справа слабша за полтавську: там відмітки про виключення, судячи з рішення, не було — людина лише вважала, що її мали виключити. Але вона добре показує ризик: позитивне рішення іншого суду саме по собі суд не переконує.
Автоматична постановка на облік: окреме питання
Частину людей повторно поставили на облік не рішенням ТЦК, а автоматично — через обмін даними між реєстрами за постановою Кабміну № 932 від 16 серпня 2024 року.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 вересня 2026 року (справа № 320/31215/25) визнав протиправними та нечинними пункти 17 і 17-1 цієї постанови в частині автоматичного взяття на облік осіб, виключених з обліку, і зобов'язав Кабінет Міністрів привести постанову у відповідність із законом та врегулювати порядок скасування такого обліку. Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дня її прийняття — 16 вересня 2026 року.
За повідомленням ЗМІ від 13 жовтня 2026 року, Кабмін подав касаційну скаргу та клопотання про зупинення дії цієї постанови. Рішення Верховного Суду щодо відкриття провадження чи зупинення на момент публікації оприлюднено не було — це варто перевіряти на дату звернення.
У тій справі людину виключили з обліку за станом здоров'я у 2017 році, а не за віком. Для вікових справ це рішення не є автоматичною перемогою, але може бути важливим аргументом, якщо людину повторно взяли на облік саме автоматично. Водночас навіть визнання автоматичної постановки незаконною не відповідає на питання, чи може ТЦК згодом поставити людину на облік іншим законним способом — тут знову діє позиція Верховного Суду.
Тому важливо з'ясувати не лише дату старого виключення, а й те, хто, коли, яким документом і на якій підставі повторно вніс людину до реєстру.
«Знятий з обліку» і «виключений з обліку» — не одне й те саме
При знятті з обліку людина, як правило, залишається військовозобов'язаною — змінюється лише місце обліку. Виключення має інші наслідки: особа втрачає статус військовозобов'язаного. Цю загальну різницю описав Верховний Суд у постанові від 21 травня 2025 року (справа № 280/2880/24). Але та справа стосувалася зняття з обліку у зв'язку з виїздом на постійне проживання за кордон, а не граничного віку, тож пряму відповідь на наше питання вона не дає.
Тому для перспективи спору важливі не лише дата і вік, а й точне формулювання старої відмітки у військовому квитку чи архівних документах.
Колишні працівники міліції, поліції та рятувальних служб
Спеціальне звання — наприклад, «старший лейтенант міліції» — саме по собі не означає військового звання «старший лейтенант запасу». Статус визначають військово-облікові документи: яке військове звання вказане, чи присвоювалася військово-облікова спеціальність (ВОС), яка категорія запасу, чи є відмітка про виключення і на якій підставі її внесено. Однакова професійна біографія двох людей ще не означає однакової юридичної перспективи.
Позиція Адвокатської компанії «Правовий центр»
Адвокати «Правового центру» вважають, що аргументи громадян, яких належно виключили з обліку до 2014 року, заслуговують на розгляд у суді, і поділяють підхід судів, які стають на їхній бік.
Водночас у компанії наголошують: постанова Верховного Суду № 280/6524/24 — серйозна перешкода, і суди зобов'язані враховувати її висновки. Ризик відмови в таких справах суттєвий, а кожне позитивне рішення може бути переглянуте в апеляції чи касації. Гарантувати результат не може ніхто.
На думку адвокатів, перспективу мають передусім справи з конкретними відмінностями від справи, яку розглядав Верховний Суд: як саме людину повторно поставили на облік, ким і на якій підставі, що записано в старих документах, чи вже відбулася мобілізація.
Адвокати «Правового центру» мають багаторічний досвід отримання науково-правових висновків від науковців Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (колишня Національна юридична академія України) і використовують такі висновки в складних справах для підготовки аргументації. Їхні межі: науковий висновок не є обов'язковим для суду, а процесуальний висновок експерта в галузі права за статтями 112–113 КАС України можливий лише щодо застосування аналогії закону чи права та змісту іноземного права. Наукова думка сама по собі не переважає висновків Верховного Суду.
Чи зупиняє позов мобілізацію
Ні. Саме подання позову не зупиняє мобілізаційних процедур. Не зупиняє їх автоматично і подання заяви про забезпечення позову — потрібна відповідна ухвала суду.
Суд вирішує таку заяву за статтями 150–151 КАС України: оцінює, чи є підстави для забезпечення, чи співмірний захід позовним вимогам і чи допустимий він у конкретній ситуації. Закон містить і окремі обмеження — зокрема, щодо зупинення наказів командирів, виданих військовослужбовцям в умовах воєнного стану.
Конкретні документи — повістка, направлення на ВЛК, зміна статусу в «Оберіг», інші дії ТЦК — допомагають обґрунтувати заяву, але самі по собі не гарантують, що суд її задовольнить.
Чому важливо діяти до мобілізації
Після зарахування до військової частини людина набуває статусу військовослужбовця, і спір уже стосується не лише обліку, а й правомірності виникнення військово-службових відносин. Полтавський суд у такій ситуації відновив становище, яке існувало до мобілізації, але розраховувати, що кожен суд зробить те саме, не варто.
Що перевірити, перш ніж говорити про перспективу
Оцінити шанси лише за роком народження неможливо. Потрібно встановити:
- дату народження;
- військове звання станом на 1 квітня 2014 року;
- чи проходила людина військову службу;
- чи отримувала військово-облікову спеціальність;
- що саме записано у старому військовому квитку;
- чи є відмітка «виключений з військового обліку»;
- на якій підставі і якою датою її зроблено;
- чи є архівна облікова картка;
- коли, ким і яким документом людину повторно поставили на облік — рішенням ТЦК чи автоматично через реєстри;
- які відомості зараз містяться в «Оберіг» і «Резерв+»;
- чи проходила людина після цього ВЛК;
- чи видавався новий військово-обліковий документ;
- чи є письмові відповіді ТЦК;
- чи є зараз конкретні мобілізаційні дії.
Які документи часто потрібно витребувати
Повного комплекту старих документів у людини часто немає. Значення можуть мати:
- облікова картка з архіву;
- відомості про взяття, зняття та виключення з обліку;
- підстава старого виключення і копії рішень військкомату;
- дані про присвоєння або відсутність ВОС і категорію запасу;
- інформація про те, хто, коли і на якій підставі повторно вніс особу до реєстру «Оберіг» (рішення ТЦК чи автоматичне внесення), та історія змін даних у ньому.
Саме ці документи показують, чи є справа реально перспективною — або що достатніх підстав для суду немає. Адвокатський запит до ТЦК та СП може допомогти отримати наявні документи та відомості; обсяг відповіді залежить від того, що є в адресата, його повноважень і встановленого законом режиму доступу до інформації.
Як замовити запити онлайн
- Пакет «Повна історія військового обліку» — 10 000 ₴: зведений запит до ТЦК за поточним місцем обліку, запит до ТЦК чи архіву за попереднім місцем обліку та один повторний запит за належністю. Окремо ці запити коштували б 12 000 ₴.
- Окремий адвокатський запит до ТЦК — 4 000 ₴, якщо потрібно з'ясувати лише поточний статус.
Запити оформлюються онлайн на цьому сайті й направляються партнерським адвокатом.
З чого почати
Не з позову. Спершу варто перевірити старі військово-облікові документи, встановити правову підставу, що діяла на відповідну дату, отримати відсутні архівні та реєстрові дані й порівняти їх із чинними відомостями. Лише після цього можна визначати стратегію: виправлення даних, додаткові запити, звернення до суду, забезпечення позову.
Вік 40, 45 чи 50 років сам по собі ще не означає можливості виключення з обліку сьогодні; не гарантує результату і стара відмітка. Після постанови Верховного Суду ризик відмови суттєвий, але є рішення на користь громадян. Ключове — конкретна історія військового обліку, спосіб повторної постановки і документи, які це підтверджують.
Проаналізувати військово-облікові документи й оцінити перспективу в конкретній ситуації можуть адвокати Адвокатської компанії «Правовий центр» — pcentr.com.
Матеріал підготовлено на основі позиції Адвокатської компанії «Правовий центр», має інформаційний характер і не є гарантією результату в конкретній справі.